Чому тротуарна плитка, а не асфальт?
Медики попереджають, що випаровування з асфальту й асфальтовий пил можуть бути причиною ракових захворювань. Асфальтове покриття є значним джерелом емісій шкідливих домішок, коли його температура (не температура повітря!) наближається до температури плавлення бітумів — складових асфальтових покриттів. Залежно від марок асфальту температура плавлення бітумів варіюється від 20–25 °C.
У спекотну погоду асфальт починає плавитися, при цьому виділяються вуглеводні. За великим рахунком асфальт — це нафтопродукт, тож випаровування з нього є сумішшю нафтопродуктів. З водою з асфальту пливуть солі нікелю, ванадію та інших металів. Деякі сполуки нікелю й ванадію належать до першого і другого класів токсичності та є канцерогенами. Специфічний аромат асфальту, знайомий кожному, пов'язаний саме з тим, що нафтові вуглеводні асфальту значною мірою ароматичні.
Спеціалісти, проводячи дослідження, за найскромнішими підрахунками оцінили внесок асфальту в забруднення міського повітря в 10–15 % від загальної кількості шкідливих речовин, що надходять в міську атмосферу внаслідок людської діяльності.
У дослідженнях, що фінансувались у 90-і роки Агентством з охорони навколишнього середовища США, наводяться дані про обсяг емісій летких органічних речовин при нагріванні асфальту до пластифікації. За цими даними 1 м² асфальтового покриття при нагріванні до таких температур викидає в атмосферу близько 40 мг/м²·год толуолу, понад 90 мг/м²·год бензальдегіду, а також ряд інших вуглеводнів — близько 66 мг/м²·год декану та 470 мг/м²·год тридекану.
За результатами дослідження ці речовини є причиною до 10 % усіх хвороб і смертей у містах. Вони взаємодіють з гемоглобіном крові, подразнюють слизову оболонку очей, можуть бути причиною отруєння. Деякі зі сполук, що виділяються асфальтобетоном, пригнічують імунну систему, викликають зміни крові та кровотворних органів, мають канцерогенні властивості.
Багато європейських країн замість асфальту давно вже укладають бруківку, яка не має негативного впливу на екологію і здоров'я людини. Час брати приклад з європейських держав і упорядковувати міські вулиці бетонною тротуарною плиткою.
Порівняльна характеристика покриття з тротуарної плитки та асфальту
| Критерій | Тротуарна плитка | Асфальт |
|---|---|---|
| Зносостійкість | Термін служби 25–40 років, низька стираність і висока міцність — понад 450 кг/см². | Термін служби 5–8 років, експлуатаційні характеристики погіршуються за рахунок старіння бітуму. |
| Морозостійкість | Морозостійкість самої плитки F200, до того ж міжплиточні шви, заповнені піском, компенсують температурне розширення. | Вода, замерзаючи в порах асфальту, руйнує покриття. |
| Вплив високих температур | Не змінює своїх якостей, не виділяє в атмосферу шкідливих речовин. | Виділяє в атмосферу канцерогенні речовини. Розм'якшується, під час руху транспорту може з'явитися колійність, напливи і горби. |
| Екологічність | Не виділяє шкідливих речовин, не порушує водо- і газообмін зелених насаджень. | При температурі понад 25 °C виділяє в атмосферу канцерогенні речовини. |
| Практичність | Для укладання достатньо невеликої кількості обладнання та інструменту, можливе укладання на невеликих ділянках зі складною геометрією. | Потрібна велика кількість техніки, є обмеження на невеликих ділянках зі складною геометрією, високі ризики при поганій техніці й невдалому часі укладання. |
| Ремонтопридатність | Легко демонтується і монтується назад без дорогого інструменту, додаткові матеріали не потрібні, після монтажу відремонтована ділянка не відрізняється від основної. | Потрібні дорогі інструменти та обладнання, демонтований шар підлягає утилізації, колір відремонтованої ділянки завжди відрізняється від основного. |
Висновок простий: тротуарна плитка служить у кілька разів довше, не шкодить здоров'ю людей і зеленим насадженням, а будь-яку її ділянку можна розібрати й зібрати назад без слідів ремонту.